Обговорюємо прочитане...

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Eneus » 03 квітня 2014, 17:32

Впринципі, прочитав вже дуже давно, але, несподівано цей роман (написаний у 1979 році) отримує нову актуальність, я маю на увазі Василя Аксьонова (навіть з прізвищем- іронія долі :lol: ) "Остров Крым". Це соціальна фантастика ( чи можна віднести до "альтернативної історії") Події роману розгортаются в умовних 70х роках ХХ століття, але виходячи з припущення, що барона Врангеля не зуміли, свого часу, вибити з Криму і Крим лишився незалежною державою. Отже, існує дві Росії- одна, велика Росія- відсталий тоталітарний Радянський союз і друга російська держава- вільний, розвинений, незалежний капіталістичний Крим. Головні герої роману- кримська інтелігенція, одержима ідеєю "спільної долі", що прагне воз'єднання Криму з Росією. І зрештою, вони домагаются свого в Крим входть російські (радянські) війська. Та раптом, виявляєтся все не так як мріялося. Несподіваних паралелей з сучасними подіями- безліч. Ось наприклад про журналістів та ЗМІ
В какой-то момент Лучников увидел двух солдат, заламывающих руки назад парню в серебряной куртке, потом все пошло трещинами — удар прикладом прямо в камеру, — потом на экране появились три бегущие серебряные куртки и преследующие их десантники. Упорные фанатики продолжали снимать собственный разгром.

— Странная акция десантного соединения, — хрипел, закрываясь локтем, знаменитый комментатор Боб Коленко, лицо у него было разбито в кровь, сзади на него наседал, просунув ствол карабина под подбородок, невозмутимый «голубой берет», но Боб Коленко видел нацеленный откуда-то глаз уцелевшей камеры и потому продолжал хрипеть: — Странная игра, Имитация атаки на средства массовой информации. Вы видите, господа, этот мальчик душит меня стволом своего карабина. Кажется, он принимает эту игру слишком всерьез…

Наконец канал Ти-Ви-Мига прикрылся фирменной серебряной заставкой с эмблемой — крылатый глаз.

Встревоженный хозяин «кадиллака» смотрел на Лучникова.

— Должно быть, эти негодяи из ТV-Мига проявили какую-то бестактность к нашим войскам. Не так ли, сударь?

Он переключил свой телевизор на Москву. Там показывали общим планом улицы крымских городов, заполненные восторженными толпами. В небе группа парашютистов образовала в затяжном прыжке слово «СССР»
Eneus
 
Повідомлення: 98
З нами з: 15 серпня 2012, 07:00

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Надія » 04 листопада 2013, 23:43

Цікаво дочекатись третього відгука.
Надія
 
Повідомлення: 39
З нами з: 08 лютого 2012, 15:01

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Лариса » 04 листопада 2013, 22:06

Моє сприйняття книги не збігається з твоїм. Третя брехня лише допомогла мені розплутати справжню історію героя. Принаймні я була переконана саме в цьому. :))) Алже герой збрехав тричі, отже треба було просто згадати, що саме було неправдою.
Я дочитала книжку з абсолютною впевненістю, що брат був, і що це не маєчня, що цей роман - історія родини, в якій було двоє близнюків.
Не думала, що й тут можуть виникати такі різні прочитання.
Аватар користувача
Лариса
 
Повідомлення: 280
З нами з: 21 серпня 2011, 11:31
Звідки: Покотилівка

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Надія » 04 листопада 2013, 20:20

Дякую, згодна, що книга незвичайна, шукаєш логічних пояснень, а в третій частині , коли кожна наступна історія перекреслює попередню розумієш, що їх не може бути , не даремно вона зветься «Третя брехня» . Думаю перша частина з близнюками слугувала приводом задля відвертого гіперболізованого зображення дійсності. Насправді вона малює героя з загостреною психічною хворобою, риси якої притаманні багатьом цілком адекватним людям. Цей прийом влучно використовує С. Соколов в «Школі для дурнів». Тож автор залишає нас здогадуватись де насправді вигадка, а де дійсна історія. А на тему мистецтва мене навернув образ Віктора.
Надія
 
Повідомлення: 39
З нами з: 08 лютого 2012, 15:01

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Лариса » 04 листопада 2013, 10:36

По-перше, Надійко, вітаю тебе з днем народження. Може, ти поміняла номер? Бо твій телефон вперто мовчав два дні.
Як би там не було, але зичу тобі гарного настрою іі здоров’я!

З приводу книги.
Думаю, не варто говорити лише про "Грубий зошит", бо лише прочитавши всю трилогію повністю, нарешті розумієш справжній підтекст і сюжет. Трилогія називається "Грубий зошит. Доказ. Третя брехня».
Я теж вбачала в тексті зміст, про який ти пишеш. Напевно, він там є. Але не тільки цей.
На мою думку, це лише художній образ.
А реальний сюжет все ж таки виводить нас на двох близнюків, один з яких став калікою в дитинстві, через що доля розвела братів в ранньому дитинстві. Всі події наче описані одним з них, який гостро відчуває самотність і шукає іншого, вигадує його собі, аж поки натрапляє на реальні сліди його присутності.
Можу зараз помилитись, бо вже пройшло трохи часу від прочитання цієї книжки, і я дещо забула. Але книжка справила на мене величезне враження. Вона багатогранна, глибока, чуттєва і в той же час — написана лаконічною мовою. Читаючи її, весь час змінюєш свою думку щодо головних героїв і дивуєшся цій зміні.
Це дивовижна книга.
Аватар користувача
Лариса
 
Повідомлення: 280
З нами з: 21 серпня 2011, 11:31
Звідки: Покотилівка

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Надія » 03 листопада 2013, 21:24

Хотілось додати свій відгук на книгу Аготи Крістоф "Грубий зошит". Перше, що вражаэ, це занадто відверте зображення очима дітей війни та радянської окупації. Головне, що відчувалось по прочитанні, це те,що за простотою мови та сюжету закладено певний конфлікт. В другій половині, де один з героїв перетинає кордон своєї країни, миттєво змінюється мова та замість «ми» зявляється інший оповідач, По прочитанні цієї книги та наступної «Вчора» , зрозуміло, що головний герой твору - це сам митець. Роздвоєння на Лукаса та Клауса відбувається після залишення своєї країни. Лукас - це половина, що залишилась в країні дитинства, а Клаус - навпаки іноземець. В рідній окупованій країні, де діяло «ми», замість дитинства була підготовка до життя , скоріш гарт проти болю, жорстокості, жалю, та всього, що вкупі давало змогу вижити в умовах війни та радянської окупації. В тих умовах зайве офіційне навчання, престижна професія лише заважають бути справжнім письменником, бо лише створюють залежність від існуючої системи. Як каже герой в частині «Вчора» - «письменником можна бути лише залишаючись ніким», саме незалежним навіть від власних почуттів. Життя лише заради того, що б написати свою книгу. Цікаво прочитати ще інші враження від книги.
Надія
 
Повідомлення: 39
З нами з: 08 лютого 2012, 15:01

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Lucinissima » 01 вересня 2013, 10:04

Я вже теж Віталика про Миргород запитала =) Обіцяв подумати.
Lucinissima
 
Повідомлення: 185
З нами з: 02 вересня 2011, 17:12

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення admin » 01 вересня 2013, 07:26

:)
Тоді підкинь книжку почитати.
Тоді й вирішимо.

І додам трохи спаму. :)
Віталій, чи не маєш друзів у Миргороді? Таких, що гостей не бояться?
admin
 
Повідомлення: 172
З нами з: 07 червня 2011, 16:42

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Eneus » 31 серпня 2013, 22:05

Lucinissima написав:
На нього можна вийти через ХІФТ. .

Не треба на нього виходити через ХІФТ. Все значно простіше. Він-мій друг.
Eneus
 
Повідомлення: 98
З нами з: 15 серпня 2012, 07:00

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Lucinissima » 31 серпня 2013, 20:42

З паном Маслійчуком? Підтримую. Було б цікаво. Він би розповів про свої книжки.

На нього можна вийти через ХІФТ. А потім, може, зробили б із ним інтерв"ю.
Lucinissima
 
Повідомлення: 185
З нами з: 02 вересня 2011, 17:12

Далі

Повернутись до Теми для нашої балачки

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


cron