Пані Надіє, а мене, коли я читала, шалено дратувала його зверхність до жінок - він там наче лік веде, скільки дам його домагалося і скільком він відмовив.
Я ще розумію - лік перемогам вести, як донжуани роблять! Але лік власним відмовам...
Качуровський так і не простив йому насміху над неокласиками і неокласицизмом. Та і взагалі - дуже вже багато Шерех насміхався з усього й усіх. Недарма вони із Забужко зійшлися, та теж насміхачка знатна.
Словом, як літератор і літературознавець Шерех - постать неоднозначна. Талановита, багатовимірна і... суперечлива.
А от мовознавець Шевельов блискучий, це правда, тут двох думок бути не може.
А Домонтовича візьміть ще "Дівчинку з ведмедиком".