Щодо критики - це трошки інша тема, тому в цій темі це буде невеличке вкраплення спаму.
Отже додам трохи спаму.
На мою думку, якраз дружні стосунки і сприяють відвертому обговоренню. Я завжди обговорюю свої помилки з найближчими друзями, яким довіряю найбільше.
І що ти маєш на увазі під обговоренням творів? Своїх творів чи чужих? Чужі викладати не можна, бо існує авторське право, а свої — не варто, бо краще надсилати їх адресно людям, яким довіряєш. Тут ідея Охріменка пробуксовує.
Для неї, певно, потрібні інші люди, а це вже не стикається з метою клубу.
Якщо клуб згодом відродиться, він буде трохи іншим. Можливо, в ньому буде більше студійної роботи, а може, й ні. Ще не знаю.
Щодо мовчання — люди звикли мовчати, тому й мовчать.
Але щось має змінитися...