Обговорюємо прочитане...

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Надія » 24 квітня 2013, 12:19

Ще не дочитала, але враження неоднозначні, бо змішано кілька жанрів. Не подобається містичний сюжет про таємниці аркагумських текстів на зразок Дена Брауна, а спогади про повоєнний Львів це справжній скарб. Найбільш приваблює оця незрівняна львівська говірка, яка за колоритом перевершує відомий одеський жаргон та іноді комусь виглядає на чорний гумор.
Так вийшло, що паралельно читаю спогади Шевельова. Враження від Вінничука трохи гаснуть. Дуже жалкую що відмовилась від пропозиції Лариси, якщо можна ще взяти на час, бо можу читати тільки з компьютера.
Надія
 
Повідомлення: 39
З нами з: 08 лютого 2012, 15:01

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Лариса » 14 квітня 2013, 11:03

Хочу поділитися враженнями, щось мені останнім часом трапляється тільки якісна проза. :)
Раджу всім прочитати трилогію «Грубий зошит. Доказ. Третя брехня» швейцарської письменниці угорського походження Аґоти Крістоф, чиє ім’я так нагадує відому авторку детективів, але це не вона.
Втім це перша книжка за багато років, від якої я не змогла відірватися поки не дочитала до кінця. Довелося відкласти всі важливі справи, але й дочитавши, я ще поверталася назад, гортаючи сторінки в пошуках відповідей на питання. Питань виникає багато, більше, ніж відповідей. Анонси в інтернеті не дають уявлення про роман, швидше вони свідчать про те, что їхні автори спромоглися дочитати його аж до середини. :)

Це розповідь про двох братів, розлучених в ранньому дитинстві та опалених долею, війною, окупацією, еміграцією. Письменниці вдалося по кілька разів провести за собою читача одними й тими ж стежками у часі й просторі, але щоразу під іншим кутом зору, а отже - іншим сюжетом.
Книжку можна позичити в мене.
Аватар користувача
Лариса
 
Повідомлення: 280
З нами з: 21 серпня 2011, 11:31
Звідки: Покотилівка

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Надія » 06 березня 2013, 10:23

Нажаль "Націю" два роки назад я брала в бібліотеці у Наталі Тимошенко, а всі інші і "Дарусю" і "Москалицю", а також нові і Забужко і Вінничука беру в електронному вигляді. Набагато зручніше не тільки читати, а й залишати закладки та помітки при читанні.
Надія
 
Повідомлення: 39
З нами з: 08 лютого 2012, 15:01

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення admin » 05 березня 2013, 17:43

Дякую, Надійко.
Наступного тижня десь перетнемося, або я принесу згадану книжку на клуб. Навзаєм хотіла б узяти почитати «Націю» Матіос. Її «Солодка Даруся» й мені дуже сподобалась, в мене вона є.

Сьогодні ж спробую принести деякі книжки для подарунку іменинникам минулого півріччя. :) Отже й тобі перепаде якщо прийдеш.
admin
 
Повідомлення: 172
З нами з: 07 червня 2011, 16:42

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Надія » 05 березня 2013, 13:07

Дякую за цікаву та корисну тему. Наступною чтаю Винничука. За відсутністю українського форуму я обирала авторів серед найбільш відзначенних, а це здебільшого на тему відтворення української історії і звичайно зрозуміло чому. Може для когось буде корисним мій невеличкий огляд прочитаного останнім часом. За найбільшою художньою цінністю це:
М. Матіос збірка «Нація», «Солодка Даруся», «Москалиця»
В. Лис «Століття Якова»
В. Шкляр «Залишенець».
А, нажаль, «Щоденник страченої» тієї ж Матіос виявився примітивним жіночим романом (дарую охочим), а попередній роман Шкляра «Ключ», напроти, виявивсь, незважаючи на детективний сюжет, дуже сучасним з відтворенням реальних образів та долі інтелігенції, митця та бізнесменів-ментів в усій своїй красі. Я залишилась задоволеною романом.
Для широкого загалу буде цікавим М. Дочинець. Його «Вічник», на відміну від нашумівшої в Росії «Анастасії», має свою реальну цікаву історію і має риси такого собі вдосконаленого колективного образу українця.
Забужко це окрема широка тема, дійсно багато цікавого, що потребує аналізу та обговорення. Бо майже все, що видається нею (що стосується також Андруховича) за художню літературу, має постійний авторський коментар, що робить все це схожим на есеїстику. Зараз читаю останню її книу есеїв «З мапи книг і людей» це дійсно цікаво і здебільшого з цього корисно запровадити майже в шкільну программу, бо це формує національний світогляд, але щось є занадто безапеляційним та потребує обговорення на різних рівнях, натомість на нашому форумі і думаю хтось розпочне.
Але найсучасніші, найцікавіші та найдосконаліші в художньо-історичному плані це есеї Шевельова «Триптих про призначення України», їх можна дістати через Вікторію Склярову з нетерпінням очікую нещодавно рекламовану його видану збірку.
Надія
 
Повідомлення: 39
З нами з: 08 лютого 2012, 15:01

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Лариса » 28 лютого 2013, 22:42

Незважаючи на повний цейтнот, я таки дочитала до кінця "Танго смерті". І хочу сказати, що моє захоплення не зникло.
Чимось ця книжка нагадала мені Булгаківську, "Мастера й Маргариту" — така фантасмагорична, густа, фантазійна оповідь, насичена алегоріями, гумором, елементами справжньої історії та почуттями героїв.
На останніх рядках трошки завмерла: не хотілося, щоби автор дописував (розжовував) до останку. Але Винничук вирішив інакше, і мене це не сильно засмутило. Зрештою цю книгу читатимуть не лише літні люди, а й насамперед молодь. Може, вони чекатимуть саме таке такого кінця.

Я вважаю, що таких книжок вже давно бракувало на полицях наших книгарень. Зазвичай сучасна проза або легковажна, або брутальна, або заполітизована, або просто нецікава. Цих вад нема в "Танго смерті".
Після прочитання в моїй голові почали зринати поетичні образи, навіть якісь рядки. Я подумала, що цього я не відчувала давно. Дивна легкість - дивна ще й тому, що книжка описує страшні речі: Львів під час двох окупацій. Кров, знущання, смерть... Але як легко дихається по прочитанні!...
Раджу всім. Книжку маю вдома, можу дати почитати.
Аватар користувача
Лариса
 
Повідомлення: 280
З нами з: 21 серпня 2011, 11:31
Звідки: Покотилівка

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення admin » 12 лютого 2013, 09:40

Ось днями дочитаю до кінця і напишу свою остаточну думку. :)))
admin
 
Повідомлення: 172
З нами з: 07 червня 2011, 16:42

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Eneus » 12 лютого 2013, 08:07

admin написав:Тих, хто чекає на трилери та детективи, попереджаю: назва не відповідає жанру. Це ностальгійні, з гарним почуттям гумору, мемуари.

Категорично не згоден з визначенням жанру твору як "мемуари". Мемуари- це спогади, мемуари завжди автобіографічні. А які спогади про довоєнний Лвів можуть бути у людини 1959 року народження? Тим більше, що фабула сюжету, все ж, фантастична, точніше фантазійна, за жанром це можна віднести до фентезі (казкова фантастика) чи містики.

Для мене було несподіванкою ляп в сюжеті, від досвідченного письменника такого не чекав. Я маю наувазі місце, де Ярош з Курковим "довго шукають кнайпу де подають алкоголь" у Стамбулі :lol: Таке мога написати лише людина що мислить стереотипами які не мають нічого спільного з реальністю. Туреччина- світська держава, і це, дійсно так. Іслмаські традції там важать не більше ніж важили християнські у СРСР. До того ж, Стамбул- місто де туристів ледь не більше ніж місцевих жителів і все спрямовано на їх задоволення. вулиці рясніють рекламою забіраловок на кшталт "Замов два кухлі пива- отримай 50мл текіли безкоштовно". Так що довго шукати не довелось би. Але, безперечно, цей ляп на сюжет в цілому не впливає. Другий ляп біль серьозно впливає на сюжет- "гашгаш"- квітка з якої роблять гашиш, за твердженням автора і це - мак :lol: Пробачте, але гашиш завжди робився з коноплі, його діюча речовина- ТГК ( тетрагідроканабіол) до опію і маку жодного стосунку не має.
Eneus
 
Повідомлення: 98
З нами з: 15 серпня 2012, 07:00

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Eneus » 11 лютого 2013, 14:04

Лариса написав:Я б так не сказала. «Танго смерті» написане з гумором і читається легко, і зовсім не зле. Як матимеш трохи часу, я дам тобі почитати.

Просто твоє знайомство з Винничуком розпочалось зовсім недавно - "Танго Смерті"- очевидно, одна з перших книг, то тобі так і сподобалось. Винничук тупцяє на місці, його твори стають занад-то передбачуваними в епізодах. Колись я називав його "українським Муракамі", дійсно, щось спільне є, але у Муракамі кожен новий твір- відкриття і несподіванка, а Винничук що писав в 1989 те пише і в 2013. Ну а що до гумору, то занад-то чорний він у нього.
Eneus
 
Повідомлення: 98
З нами з: 15 серпня 2012, 07:00

Re: Обговорюємо прочитане...

Повідомлення Lucinissima » 10 лютого 2013, 13:55

добре.
Lucinissima
 
Повідомлення: 185
З нами з: 02 вересня 2011, 17:12

Поперед.Далі

Повернутись до Теми для нашої балачки

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


cron