Жіноча любовна поезія

Re: Жіноча любовна поезія

Повідомлення Lucinissima » 13 липня 2012, 18:59

Надія ГАВРИЛЮК - авторка тексту "Романсу", одного з найзворушливіших творів із репертуару знаного харківського барда Миколи Воловика.

* * *
Мабуть, у тому є моя провина,
що не вмістить усе в нехитрий розчерк...
Німію знову - і, немов перлина,
на дні душі зосталось найдорожче.

Щоднини почуваюсь наче в храмі,
не в силі погляду звести на лики...
Боюся навіть помислом Вас ранить
і цінне щось утратити навіки.

В моєму серці не погаснуть свічі;
не вмію розказати - сил не стане...
Не зважуюсь Вам глянути у вічі
і ледь руки торкаюся вустами.

Послухати можна ось тут: http://www.youtube.com/watch?v=dvlNkBFtKEw
Lucinissima
 
Повідомлення: 185
З нами з: 02 вересня 2011, 17:12

Жіноча любовна поезія

Повідомлення Lucinissima » 08 липня 2012, 12:36

Галина МАРКІВСЬКА
Авторка з Сумщини видала свою єдину поетичну збірку "Тобі" (2007) під псевдонімом, боячись бути впізнаною у наготі свого щирого й безхитрісного почуття.
Жіноча поезія? Не просто жіноча - дівчача! І не має жодної ваги, скільки календарних років авторці. Я не вповноважена розкривати особу авторки, тож замість фото наведу лише картинку, з якою в мене асоціюється багатство її душі: абрикосові віти, обтяжені спілими плодами...

morele2.jpg
morele2.jpg (102.03 Кб) Переглянуто 1501 разів


* * *
Любити –
бути рівним Богу:
творити
цілий світ з нічого...



* * *
Словами висловить – пуста надія:
і найніжніше з них – занадто грубе.
Таке – лиш очі вимовити вміють,
тремтячі пальці
і гарячі губи.

У небі – німоти всесвітня змова.
Під вітами – м'яка, як ложе, тиша.
Ох, поклади мене...
Безсила мова
розхилених колін –
і найясніша.


* * *
Це просто, наче вітер у фіранці.
Це чисто, наче з вишень пелюстки.
Це мрія – прокидаючись уранці,
торкатися колючої щоки.

І знову: заніміла вдячність тіла,
ще сонних губ довіра і тепло,
щока твоя...
О, як би я хотіла,
щоб так було,
щоб так завжди було...


* * *
Зробила відкриття неоціненне.
Нема причини чадіти з жалю.
Я не твоя, хай так.
Та ти у мене
навіки є.
Бо я тебе люблю.

Це ти у мене – сонцем у зеніті.
І ти даруєш,
хочеш ти чи ні,
тепло моїй землі.
І буйство квітів,
і зерен повнота –
усе мені.

Отож себе жалію я даремно.
Тебе жаліти треба.
Ти там – сам.
Так щедро ти сіяєш небесам –
а хто сія тобі?..
Тобі – не темно?..


* * *
Ох, дзеркало –
суддя такий жорстокий!
Немилосердний присуд проріка:
у тебе на лиці – біда і роки.
Йому, ясному, – нащо ти така?

Єдиний мій!
Лети, живи щасливо,
найкращу в світі вибери собі.
Моя любов – безумство, а не диво:
палає –– болем,
світиться –– в журбі.

О, рук твоїх спокійна, владна сила!..
Їх ніжності й жаги не гідна я.
Хай прийде Та –
і юна, і красива...
Та щоб душа –
хоч трішечки моя.


* * *
Мов телеграфні проводи, гуду.
В тумані провисаю монотонно.
Я не живу, не дію – тільки жду.
Немислимо.
Невтолено.
Невтомно.

Годинник цокає, а час стоїть.
Сьогодні, вчора...
Щось цвіло – опало...
Містком над прірвою зависла мить.
Початок – тут,
а де кінець?
Пропало...

Туман, туман... Краплинами осів
на віях.
І століття – до світання.
Невже у всіх богів,
у всіх волхвів
не вимолить тебе моє чекання?!.


* * *
Прокинусь і кажу собі: ну, все.
Це божевілля треба припинити.
Куди ти знов?
Куди тебе несе?
Покинь химери –– і берися жити.

Нарешті зранку в мене все як слід,
все вчасно, і ніщо не підгорає.
Я діловита і ясна як лід.
От бачиш?
І без тебе,
й не вмираю!

Роботи цілоденну круговерть
долаю легко, якось внапівсили.
Чого я думала:
без тебе–– смерть?
Ха-ха!
Іще далеко до могили!

...Та тільки ніч все наносне згребе,
я усвідомлю
– і заплачу в небо:
прокляття!
Відкидаючи тебе,
я щосекунди думала – про тебе!


* * *
І хтось інший
подарує чорний тюльпан.
І хтось грішний
прошепоче: глянув –– пропав...
І хтось дужий
на руках у рай понесе.
Не ти, друже, –
будь воно прокляте все!..


* * *
Небо кольору тьмяних перлів
над молочним дивом снігів.
Сизий попіл зотлілих нервів
сива злива змиває в спів.

Не дали,
не дали згоріти!..
Тільки витліло, як дупло.
І куняє бездомний вітер,
де гаряче серце було...
Lucinissima
 
Повідомлення: 185
З нами з: 02 вересня 2011, 17:12


Повернутись до УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 5 гостей


cron