БАЛАЧКА • Перегляд теми - Борис Мозолевський

Борис Мозолевський

Re: Борис Мозолевський

Повідомлення Lucinissima » 13 липня 2012, 21:27

ЧЕРВЕНЬ

І не жона, й не наречена -
Ішли степами без доріг.
І божевільні квіти червня
Тобі тулилися до ніг.

І яструб довго плив над нами -
Чого він плив, чого хотів?
Зринали в небо цвіркунами
Жита, від сонця золоті.

Я цвів тобою і для тебе,
І ти світилася в мені.
В твоїх очах гойдалось небо
Із хижим яструбом на дні.


МІСЯЧНА БАЛАДА

Як я її уже вмовив,
Ще сказала, не пручаючись:
- Пусти мене, мій медовий,
Тільки з місяцем попрощаюся! -

Вийшла боса із намету
Й, простягнувши руки д"горі,
Затремтіла, мов трепета,
Чи у радості, чи в горі.

Степ заходивсь цвіркунами,
Плив рікою повз могили.
Понад мареннями й снами
Стерні з небом говорили.

А вона під тими зорями,
Світлом місячним сповита,
Вся до денця опрозорена,
Йшла степами, мов сновида.

Я брав її безсоромно,
Спиваючи груденята.
Я порвав на ній сорочку,
Бо нІколи було зняти.

І коли вона злетіла,
Спалахнувши нейлоново,
Я побачив: біле тіло
Було місяцем обціловане...

...Ранок хори вів пташині,
Котив степом хвилі гамору.
А вона вже на машині
Від"їздила із табору, -

Ніби рвала всі тенета, -
Тільки губи - мов тюльпани,
Тільки коса - мов комета,
Все горіла над степами.


* * *
Ти так мені дивишся в очі,
Мов щось у житті не збулось,
Неначе забути хочеш, -
Зі мною забути когось.

І всю теплоту нерозтрачену,
І ночі самотні, і дні,
Всю ніжність, для когось призначену,
Так щедро даруєш мені.

Тремтять від неспитої свіжості
Окреслені смутком вуста.
Я теж одарю тебе ніжністю,
Якою погрЕбала та.

І сам попливу без зітхання
В зіниці твої голубі.
Дві ніжності - ще не кохання,
Не треба брехати собі.

А місяць підводиться повен,
І золотом сад залило.
Дві ніжності - то уже повінь,
І падає в хвилю весло.

("голубі зіниці" - не зовсім точно... - Л.Х.)


СПРАГА

Ще довго так в твоєму голосі
Дзвеніли сміхом кришталі.
Блідо-рожеві гладіолуси
Прощально шерхли на столі.

І в передзахіднім промінні
З блакитно-білої імли
Ще довго так вуста кармінні
Мені трояндами цвіли.

А ти вже йшла, ішла назавше,
В журбі від маківки до п"ят, -
Своєї долі не впізнавши
У найсвітлішому із свят.

Не раз насню іще ночами,
І спомин серце обпече:
Цілую довго і нестямно
Тебе в сумне твоє плече.


ПРИВИД

Мимо брам і світлих бань,
Мимо ярих канн атласних
За тобою біг горбань
І благав твоєї ласки.

Не благав, а катував
Поприлюдним тим благанням!
Липень плавив тротуар,
І смола на брук збігала.

Пожалітись, - а кому?
Люд у справах тік рікою.
Ти тікала крізь юрму,
Закриваючись рукою.

Щоки соромом пекло,
Рот скривило переляком...
Біля станції метро
Він сидів і гірко плакав...


З триптиха "ПЕРЛИНА ФРАНЦІЇ"

І
Весняний дощ по дужих вербах б"є,
По житу, по обніжку, по дорозі.
І над усім - гортань Мірей Матьє
Качає горошину у знемозі.

Як в щастя не повірити, коли,
Забрівши у ромашки край дороги,
Ту дивну пісню слухають воли,
Схиливши аж додолу сиві роги?

І ти біжиш, гортаючи жита,
А голос то сміється, то зітхає,
Вся срібна від дощу і золота
Від райдуги, від волі, від кохання.

Бринить трава, і день лише встає.
Ти чуєш, серце? День ще й не почався!
Дорога. Дощ. Жита. Мірей Матьє.
Воли в ромашках. Батьківщина. Щастя.

ІІ
Неначе срібні грають водограї,
А в світі - ні кордонів, ні дверей.
О, Франції перлова пекторале,
Срібноголоса дівчинко Мірей!

Червоних губ розламані гранати
Бентежно напливають на світи,
Зумівши в кожнім русі поєднати
І сміх, і плач, і радість гіркоти.

В снігах російських під Березиною
Лежать Наполеонові полки.
А ти прийшла - і нотою одною
Взяла в полон усі материки.

І спурх руки, і брови - мов ячання,
І слово затихає, наче крик.
І неможливим, надземним звучанням
Проміниться в світи ясний твій лик.
Lucinissima
 
Повідомлення: 185
З нами з: 02 вересня 2011, 17:12

Борис Мозолевський

Повідомлення Лариса » 22 травня 2012, 11:30

5 червня о 18-30 у Книгарні "Є" проводимо вечір на тему "Скіфське золото: лірика Бориса Мозолевського".
Буде цікаво.

Готуйтеся.
:)
Аватар користувача
Лариса
 
Повідомлення: 280
З нами з: 21 серпня 2011, 11:31
Звідки: Покотилівка


Повернутись до УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


cron